Read Online in Ukrainian
Table of Content
Передмова та Зміст
Основна інформація
Ниркова недостатність
Інші основні захворювання нирок
Дієта при захворюваннях нирок

13. Діаліз

Діаліз - це процедура, у ході якої небажані продукти обміну та надлишок води, що накопичуються при нирковій недостатності, виводяться з організму штучно. Це рятівна терапія для пацієнтів із термінальною стадією хронічної хвороби нирок (ТХХН) або гострим ушкодженням нирок.

Як діаліз допомагає людям з тяжкою нирковою недостатністю?

Діаліз допомагає організму, виконуючи такі функції уражених нирок:

  • Очищення крові шляхом видалення небажаних продуктів обміну, таких як креатинін, сечовина і т. д.;
  • Видалення надлишку рідини й підтримання потрібної кількості води в організмі;
  • Корекція дисбалансу необхідних хімічних речовин, таких як натрій, калій і бікарбонат.

Проте, так звана штучна нирка не може виконувати функції здорових нирок, пов'язані з підтриманням належного рівня гемоглобіну, а так само з підтриманням здоров'я кісток. Для цього додатково застосовуються спеціальні ліки.

Коли потрібен діаліз?

Коли функція нирок зменшується на 85-90 % (термінальна стадія хвороби нирок), нирки вже не видаляють достатньо небажаних продуктів обміну і рідини з організму, що призводить до появи таких симптомів, як нудота, блювота, утома, набряки й задишка. Ці симптоми разом узяті, називаються уремія. У цьому випадку консервативного лікування недостатньо і пацієнту потрібно розпочинати діаліз.

Чи може діаліз вилікувати хронічну хворобу нирок?

Ні. Хронічна хвороба нирок невиліковна, пацієнт із термінальною стадією ниркової недостатності потребує процедури діалізу протягом усього життя до моменту пересадки нирок. Тільки в разі гострої ниркової недостатності діаліз необхідний на короткий період часу, поки нирки не відновляться.

Які бувають типи діалізу?

Є два основні види діалізу: гемодіаліз і перитонеальний діаліз.

Гемодіаліз: гемодіаліз (ГД) є найбільш поширеним методом лікування, який використовується при термінальній стадії хвороби нирок. Це процес видалення небажаних продуктів обміну й зайвої рідини з крові за допомогою апарату штучної нирки.

Перитонеальний діаліз: перитонеальний діаліз (ПД) є ефективним методом лікування термінальної стадії хвороби нирок. М'яка трубка, яка називається катетером, установлюється в черевну порожнину для цього виду діалізу. За допомогою катетера діалізний розчин із пластикових одноразових пакетів заливають у черевну порожнину для видалення шлаку і зайвої рідини з організму. ПД виконується в домашніх умовах і, як правило, без спеціального апарата.

Які фактори визначальні для вибору діалізу?

Гемодіаліз і перитонеальний діаліз є ефективними методами лікування хворих із термінальною стадією хвороби нирок. Немає певного методу, який підходив би всім однаково добре. Після розгляду переваг і недоліків кожного методу спільний вибір між ГД та ПД роблять пацієнт, члени його/її сім'ї та нефролог. Основні фактори, що впливають на цей вибір, - це вартість лікування, вік, супутні захворювання, наявність залишкової функції нирок, віддаленість місця проживання від діалізного центру, рівень освіченості, мобільність пацієнта, спосіб життя.

Чи слід діалізним пацієнтам дотримуватися спеціальної дієти?

Так. Загальна рекомендація щодо харчування пацієнтів на діалізі – обмежити споживання натрію, калію, фосфору й рідини. Діалізні пацієнти повинні дотримуватися цих дієтичних рекомендацій, але харчові обмеження зменшуються після початку діалізу. Більшості людям на діалізі рекомендується дотримуватися дієти з високим вмістом білка, високою калорійністю, вітамінами й мінералами.

Що таке «суха вага»?

Слова «суха вага» зазвичай вживаються щодо діалізних хворих. Це вага людини після видалення всього надлишку рідини діалізом. Значення «сухої ваги» слід корегувати час від часу відповідно до актуальної ваги людини.

 

Гемодіаліз

Гемодіаліз (ГД) є найбільш популярним методом лікування на термінальній стадії хвороби нирок. Під час гемодіалізу кров очищають за допомогою діалізу й діалізаторів.

Як виконують гемодіаліз?

Найчастіше гемодіаліз проводять у центрах діалізу під наглядом лікарів, медсестер і діалізних техніків.

  • Насос діалізної машини зі швидкістю 300-400 мл на хвилину перекачує кров з організму в діалізатор (пластиковий циліндр із напівпроникною мембраною) через гнучкі шланги. У систему постійно вводять гепарин, щоб запобігти згортанню крові.
  • Діалізатор (штучна нирка) - це спеціальний фільтр, який видаляє зайву рідину й токсини. Діалізатор очищає кров за допомогою спеціального розчину, який називається діалізатом. Його готують за допомогою апарата штучної нирки.
  • Після очищення машина повертає кров назад в організм. Гемодіаліз звичайно проводять три рази на тиждень, і кожен сеанс очищення крові триває від чотирьох годин.

Як кров береться для очищення й повертається назад в організм у процесі гемодіалізу?

Існують три найбільш поширені типи судинного доступу для гемодіалізу - центральні венозні катетери, нативні артеріовенозні фістули (АВФ) і синтетичні судинні протези.

1. Центральні венозні катетери

 

Для негайного початку лікування гемодіалізом установлюють центральний венозний катетер. Цей метод є найбільш поширеним й ефективним.

  • Такий метод судинного доступу найкраще підійде для короткострокового використання до АВФ або судинного протеза.
  • Для гемодіалізу катетер установлюють у велику вену шиї, грудей або ноги в зоні паху (внутрішня яремна, підключична і стегнова вени відповідно). За допомогою такого катетера кров зі швидкістю близько 300 мл/хв може братися на діаліз.
  • Катетери - це гнучкі порожнисті трубки з двома прорізами.
  • Кров береться з організму з одного кінця. Далі кров надходить у схему діалізу і повертається до тіла з іншого кінця.
  • Венозні катетери зазвичай використовуються для тимчасового доступу.
  • Доступні два типи венозних катетерів: тунельні, манжетні або постійні (використовують протягом декількох місяців), і тимчасові (використовують протягом декількох тижнів).

2. АВ фістули

  • Артеріовенозна фістула, або АВ фістула, є найбільш поширеним і кращим варіантом судинного доступу для тривалого гемодіалізу, тому що працює довше й менш схильна до інфекцій і тромбозів.
  • В АВ фістулі артерія і вена хірургічно з'єднані одна з одною. Фістула, як правило, сформована можливо нижче на передпліччі (з'єднані променева артерія і головна вена).
  • Велика кількість крові з артерії надходить у вену під великим тиском. За кілька тижнів або місяців вена розширюється і перекачує більше крові.
  • Цей процес називається дозріванням. Оскільки фістулі потрібен час для дозрівання, фістула не може бути використана для гемодіалізу відразу ж після її формування.
  • Для проведення гемодіалізу дві голки великого діаметра вводять у фістулу - одна доставляє кров до діалізаторів, а інша повертає очищену кров у організм.
  • АВ фістула працює протягом багатьох років, якщо за нею добре доглядати. Усі звичайні, щоденні дії можна легко виконувати рукою з АВ фістулою.

Чому фістула потребує особливого догляду?

  • Життя людини з термінальною стадією ХХН залежить від регулярного й відповідного гемодіалізу. Доступність достатньої кількості крові з АВ фістули має величезне значення для адекватного гемодіалізу, тому АВ фістулу називають "лінією життя" для людини на гемодіалізі. Спеціальний догляд за фістулою забезпечує відповідний потік крові протягом тривалого часу.
  • Великий об’єм крові під високим тиском тече по фістулі. Випадкове пошкодження таких розширених вен може призвести до сильної кровотечі і раптової значної втрати крові, що може бути небезпечно для життя. Тому слід обов'язково приділяти увагу захисту АВ фістули.

Догляд за фістулою

Правильний регулярний догляд і захист фістули забезпечує належний потік крові протягом багатьох років. Важливі заходи обережності, щоб зберегти фістулу здоровою і забезпечити її роботу протягом тривалого часу, такі:

1.      Запобігти інфекції

Завжди дбайте про чистоту руки з фістулою, мийте руку із судинним доступом щодня і перед кожним діалізом.

2.      Захист АВ фістули

  • Використовуйте «фістульну» сторону руки тільки для діалізу. Не дозволяйте нікому робити в неї уколи, брати кров або вимірювати артеріальний тиск на «фістульній» руці.
  • Уникайте травм фістули. Не одягайте тісний одяг, не надівайте годинник на руку із судинним доступом. Випадкове пошкодження фістули може призвести до раптової сильної кровотечі потенційно небезпечної для життя. Для зупинки кровотечі необхідно відразу сильно натиснути на місце кровотечі іншою рукою або використовувати міцну пов'язку. Після зупинки кровотечі зверніться до лікаря. Розумно самостійно й невідкладно почати боротися з кровотечею, після чого звернутися до лікаря.
  • Не піднімайте важкі речі рукою із судинним доступом. Уникайте тиску на руку. Будьте обережні: не спіть на руці з АВ фістулою. Не варто виконувати небезпечну роботу, де можна травмувати фістулу (наприклад, самостійно лагодити автомобіль).

3.      Забезпечення роботи АВ фістули

  • Регулярно перевіряйте потік крові по фістулі. Коли фістула працює правильно, ви відчуєте вібрацію, якщо торкнетеся до неї рукою (шум фістули). Це необхідно робити три рази на день (перед сніданком, обідом і вечерею). Якщо вібрація відсутня, негайно зверніться до лікаря або персоналу центру діалізу. Раннє виявлення зупинки фістули й своєчасне вирішення проблеми з розчиненням або видаленням тромбу може врятувати АВ фістулу.
  • Низький кров'яний тиск тягне за собою ризик тромбозу фістули, а отже, має бути під контролем.

4.      Регулярні фізичні вправи

Регулярні фізичні вправи можуть поліпшити дозрівання фістули. Навіть після початку гемодіалізу регулярні вправи руки із судинним доступом допомагають зміцнити АВ фістулу.

3. Судинний протез

  • Судинний протез є ще однією формою довгострокового доступу для діалізу, до якої можна вдатися, коли стан вен пацієнта незадовільний для формування фістули або АВ фістула перестала працювати.
  • За наявності судинного протеза артерія хірургічно з'єднана з веною коротким шматком синтетичної м'якої трубки, яка вводиться під шкіру. Під час гемодіалізу голки вводять у цей протез.
  • Порівняно з АВ фістулою протез має більш високий ризик тромбозу, інфекції і, як правило, працює не так довго, як АВ фістула.

Які функції апарата гемодіалізу?

Важливими функціями діалізного апарата є:

  • Діалізний апарат перекачує кров і контролює потік крові з організму в діалізатор для очищення.
  • Апарат готує спеціальний розчин для діалізу (діалізат), який надходить у діалізатор для очищення крові. Апарат ретельно регулює й контролює концентрацію електролітів, температуру, об'єм і тиск діалізату. Ці параметри можна змінювати відповідно до потреби пацієнта. Такий розчин видаляє небажані продукти обміну й надлишок води з організму через діалізатор.
  • Апарат має різні захисні пристрої для безпеки пацієнта, зокрема датчик для виявлення витоку крові з діалізаторів або навності повітря в контурі крові.
  • Комп'ютерна модель гемодіалізного апарата відображає різні параметри на передній панелі екрана й різні сигнали тривоги. Цим вона гарантує зручність, точність і безпеку виконання процедури діалізу.

Структура діалізатора

  • У процесі гемодіалізу кров проходить через діалізатор (штучну нирку), де відбувається очищення крові.
  • Довжина діалізатора - 20 см, ширина - 5 см. Це пластиковий циліндр, усередині якого містяться тисячі ниткоподібних порожнистих волокон. Кожне з цих волокон є синтетичною напівпроникною мембраною.
  • Ці порожнисті волокна з'єднані одне з одним у верхній і нижній частині циліндра і формують «відділення крові». Кров надходить у "відділення крові" по порожнистих волокнах з отвору або порту крові одного кінця й виходить з іншого кінця.
  • Діалізний розчин надходить з одного кінця діалізаторів, протікає по зовнішній стороні волокон («відділення розчину діалізу») і виходить з іншого кінця.

Очищення крові в діалізаторі

У процесі гемодіалізу кров перекачується за допомогою апарата і входить у діалізатор з одного кінця, потім розподіляється в тисячах капіляроподібних порожнистих волокнах. Розчин діалізу надходить в інший кінець діалізаторів і по зовнішній стороні волокон прямує по «відділенню розчину діалізу».

Процес гемодіалізу

  • Щохвилини близько 300 мл крові і 600 мл розчину діалізу безперервно течуть у протилежному напрямку в діалізаторі під час гемодіалізу. Напівпроникна мембрана з порожнистих волокон, яка відокремлює кров і діалізат, дозволяє видаляти небажані продукти обміну й зайву рідину, переміщаючи їх із простору крові в простір діалізного розчину.
  • Кров виходить з іншого кінця діалізаторів після очищення. Діалізний розчин із токсичними речовинами й зайвою рідиною, які видаляються з крові, виходить із кінця діалізаторів, у який надходить кров.
  • У процесі гемодіалізу вся кров пацієнта проходить через апарат приблизно 12 разів. Після чотирьох годин гемодіалізу рівні сечовини й креатиніну в крові сильно зменшуються, зайва рідина видаляється з організму й електролітні порушення корегуються.

Що таке діалізат і які його функції в гемодіалізі?

  • Діалізат (розчин діалізу) є спеціальною рідиною, яка використовується в гемодіалізі для видалення відходів і зайвої рідини з крові.
  • Склад стандартного діалізату нагадує нормальну позаклітинну рідину, але відповідно до потреби пацієнта цей склад можна змінити.
  • Апарат готує діалізат шляхом змішування 30 частин ультраочищеної води з однією частиною діалізного концентрату.
  • Діалізний концентрат – це спеціальна рідина з високою концентрацією електролітів, мінералів і бікарбонату. Продається, як правило, у каністрі, або розводиться в діалізному центрі із сухого порошку.
  • Для приготування діалізного розчину мережеву воду очищають послідовно, зокрема через піщаний фільтр, вугільний фільтр. Воду пом'якшують, пропускають через апарат зворотнього осмосу, іноді деіонізують й обробляють ультрафіолетом. Вода, очищена подібно, позбавлена бруду, суспендованих і хімічних домішок, мінералів, бактерій та ендотоксинів.
  • Для безпечного гемодіалізу необхідна ультрачиста вода, оскільки пацієнт контактує з приблизно 150 літрами води протягом кожного сеансу гемодіалізу.
  • Для безпеки пацієнтів вода для гемодіалізу ретельно очищається. Контроль за якістю очищення води є дуже важливим.

Де проводять гемодіаліз?

Гемодіаліз звичайно проводять у лікарні або спеціалізованому центрі кваліфіковані співробітники під наглядом лікаря. Небагато пацієнтів проходять гемодіаліз вдома. Домашній гемодіаліз можливий для стабільних пацієнтів, оскільки вимагає відповідної підготовки, допомоги з боку сім'ї, достатнього простору й фінансів.

Гемодіаліз – це боляче? Що робить пацієнт під час діалізу?

Ні. Гемодіаліз не є болісною процедурою, за винятком болю під час введення голки. Пацієнт на гемодіалізі прибуває в лікарню для діалізу і повертається додому після завершення процедури. Пацієнти зазвичай проводять чотири години діалізу відпочиваючи: сплять, читають, слухають музику або дивляться телевізор. Під час діалізу пацієнти вживають легкі закуски й гарячі або холодні напої.

Які найбільш поширені проблеми під час гемодіалізу?

Загальні проблеми під час гемодіалізу – високий кров'яний тиск, нудота, блювання, м'язові судоми, слабкість і головний біль.

Які переваги та недоліки гемодіалізу?

Переваги гемодіалізу:

  • Гемодіаліз проводять кваліфіковані медсестри або фахівці, так що це безпечна, менш напружена і комфортна для пацієнтів процедура.
  • Гемодіаліз є більш швидким й ефективним методом, він потребує значно менше часу, ніж перитонеальний діаліз.
  • Центр гемодіалізу забезпечує можливості для зустрічі та взаємодії з іншими пацієнтами з подібними проблемами. Така взаємодія зменшує стрес, і пацієнт може спілкуватися з іншими пацієнтами.
  • Більше вільного часу, адже гемодіаліз проводять усього три дні на тиждень.
  • Малий ризик перитоніту та зараження інфекціями на місці виходу діалізатора.
  • Гемодіаліз є дешевшим за перитонеальний діаліз у більшості країн і центрів.

Недоліки гемодіалізу:

  • Регулярні поїздки до центру гемодіалізу можуть бути незручні й вимагати багато часу, особливо коли діалізний центр далеко.
  • Пацієнти на гемодіалізі мають дотримуватися постійного графіка. Пацієнт повинен планувати свої справи з урахуванням процедур гемодіалізу.
  • Уведення голки для гемодіалізу болісне для деяких пацієнтів.
  • Дієтичні обмеження. Пацієнт на гемодіалізі має споживати обмежену кількість рідини, солі й калію, а також продуктів, багатих на фосфор.
  • Більш високий ризик зараження вірусами, зокрема гепатитом.

Що можна, а що не можна робити пацієнтам на гемодіалізі?

  • Пацієнти з термінальною стадією хвороби нирок, які перебувають на діалізі, повинні регулярно, три рази на тиждень проходити гемодіаліз. Регулярний діаліз важливий для здоров'я в довгостроковій перспективі. Пропуск процедур, нерегулярний або недостатній гемодіаліз згубний для організму, а іноді смертельно згубний.
  • Обмежене споживання рідини й солі дуже важливе для контролю за набором ваги між двома процедурами діалізу. Обмежте кількість продуктів, багатих на калій і фосфор. Збільшити споживання білка дуже важливо.
  • Неповноцінне харчування є поширеною проблемою серед діалізних пацієнтів і має погані наслідки. Нестача харчового білка і втрата білка під час діалізу приводять до неповноцінного харчування. Таким чином, пацієнтам на діалізі рекомендується дієта з високим вмістом білка і підвищеною кількістю калорій.
  • Пацієнтам на діалізі за призначенням лікаря можуть знадобитися водорозчинні вітаміни, зокрема вітаміни груп B і C. Уникайте полівітамінів, які продаються в аптеках без рецепта, тому що вони можуть містити не всі необхідні вітаміни і дози цих вітамінів може бути недостатньо діалізним пацієнтам. Вони також можуть містити вітаміни А, Е і К або мінерали, які можуть нашкодити діалізним пацієнтам.
  • Кальцій і вітамін D можуть призначити залежно від рівнів кальцію, фосфору і рівня паратіреоїдного гормону.
  • Ведіть правильний спосіб життя й дотримуйтеся загальних заходів: відмова від куріння, підтримка здорової ваги, регулярні фізичні вправи, обмежене вживання алкоголю і т. д.

Коли людині на гемодіалізі слід звернутися до діалізного лікаря або медсестри?

Пацієнту на гемодіалізі слід негайно звернутися до діалізного лікаря або медсестри, якщо:

  • Почалася кровотеча з AВ фістули або катетера.
  • Фістула не шумить і не вібрує.
  • Несподівано набрали вагу, з'явилися набряки або задишка.
  • З'явився біль у грудях, дуже повільний або пришвидшений серцевий ритм.
  • Високий або низький артеріальний тиск.
  • Свідомість пацієнта плутана, пацієнт сонний, непритомний, починає судомити.
  • Лихоманка, озноб, сильна блювота, кров у блювоті або важка слабкість.

Перитонеальний діаліз

Перитонеальний діаліз – ще одна широко визнана й ефективна форма діалізу для пацієнтів із захворюваннями нирок на термінальній стадії. Це найбільш поширений спосіб проведення діалізу вдома.

Що таке перитонеальний діаліз?

  • Очеревина – це тонка мембрана, яка вистилає черевну порожнину й підтримує кишечник та інші органи черевної порожнини.
  • Перитонеальна мембрана є природною напівпроникною мембраною, яка дозволяє виводити через неї токсини з крові.
  • Перитонеальний діаліз – це процес очищення крові через очеревину.

Які види перитонеального діалізу?

Види перитонеального діалізу:

  1. Періодичний перитонеальний діаліз (ППД);
  2. Постійний амбулаторний перитонеальний діаліз (ПАПД);
  3. Безперервний автоматизований (циклічний) перитонеальний діаліз (АПД).

1. Періодичний перитонеальний діаліз (ППД)

  • Періодичний перитонеальний діаліз (ППД) є цінним й ефективним варіантом короткострокового діалізу госпіталізованих пацієнтів. ППД широко використовується при гострій нирковій недостатності, у дітей, в екстрених випадках на термінальній стадії хвороби нирок.
  • При ППД спеціальний пластиковий катетер із множинними отворами вводять у черевну порожнину пацієнта. За допомогою спеціального розчину (діалізату) виконується діаліз.
  • ППД триває протягом 24-36 годин із використанням від 30 до 40 літрів розчину діалізату під час процедури.
  • ППД повторюється за короткі проміжки часу від 1 до 3 днів, відповідно до потреби пацієнта.

 

ПАПД

2. Постійний амбулаторний перитонеальний діаліз (ПАПД)

Що таке ПАПД?

ПАПД означає:

П – постійний, безперервний процес (лікування без перерви протягом 24 годин, 7 днів на тиждень).

А – амбулаторний; пацієнт може виконувати звичайні справи.

П – перитонеальний; перитонеальна мембрана в ділянці живота працює як фільтр.

Д – діаліз; спосіб очищення крові.

Постійний амбулаторний перитонеальний діаліз (ПАПД) є однією з форм діалізу, який людина може виконувати вдома без апарата. Оскільки ПАПД передбачає зручність і незалежність, це популярний спосіб діалізу в розвинених країнах.

Процес ПАПД

Катетер для ПАПД: для безперервного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД) використовується м'яка, тонка, гнучка силіконова трубка з численними бічними отворами. Це катетер для ПАПД. Катетер хірургічно імплантують у черевну порожнину пацієнта, що дає постійний доступ для перитонеального діалізу. Катетер зазвичай імплантують через стінку живота приблизно на 2-3 см нижче від пупа. Катетер ПАПД установлюють за 10-14 днів до початку діалізу. Як фістула для гемодіалізу, катетер для ПД є «лінією життя» пацієнтів на ПАПД.

Методика постійного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД):

ПАПД складається з трьох етапів: заповніть, витримайте, спорожніть.

Заповніть. Через катетер два літри рідини для перитонеального діалізу з мішка через стерильну пластикову трубку заливають у черевну порожнину під дією сили тяжіння, де рідина контактує з очеревиною. Після того, як рідина потрапляє в організм, порожній мішок з-під розчину згортають і зберігають до наступної процедури.

Витримайте. Рідина для ПД (діалізат) залишається в черевній порожнині близько 4-6 годин протягом дня і близько 6-8 годин уночі. Час, поки рідина для ПД залишається в черевній порожнині, називається часом витримки. Тоді відбувається процес очищення. Очеревина працює як фільтр, який дозволяє шлакам і зайвій рідині перейти з крові в рідину ПД. Протягом цього часу пацієнт може вільно ходити.

Спорожніть. Після спливу часу витримки рідину для ПД з небажаними продуктами обміну зливають через катетер у згорнутий порожній мішок. Мішок із рідиною зважують, а потім викидають. Злита рідина повинна бути прозорою.

Процес спорожнення рідини для ПД з черевної порожнини і її заміна свіжим розчином триває приблизно 30-40 хвилин. Цей процес спорожнення та заповнення називається обміном. Обмін можна робити від 3 до 5 разів удень й один раз за ніч. Обмін уночі робиться відразу перед сном, і розчин залишається в черевній порожнині на всю ніч. ПАПД слід виконувати із суворим дотриманням вимог асептики й запобіжних заходів.

3. АПД, або безперервний циклічний перитонеальний діаліз (БЦПД)

Автоматизований перитонеальний діаліз (АПД), або безперервний циклічний перитонеальний діаліз (НЦДП) є безперервним методом діалізу, який проводять удома щодня за допомогою спеціального апарата. Під час АПД апарат автоматично заповнює розчином для ПД черевну порожнину і спорожняє її. Кожен цикл зазвичай триває 1-2 години, й обмін відбувається чотири-п'ять разів. АПД триває 8-10 годин уночі, поки людина спить. Уранці, коли апарат відключено, 2-3 літри рідини для ПД зазвичай залишається в черевній порожнині. Розчин залишається в черевній порожнині вдень і зливається увечері або уночі, коли апарат підключено. Основна перевага АПД - це вільна щоденна діяльність протягом дня, оскільки процес передбачає тільки одне підключення й відключення апарата протягом 24 годин. Це створює комфорт і знижує ризик перитоніту. Основними недоліками АПД є вартість і складність.

Що таке рідина для ПД, яку використовують при ПАПД?

Рідина для ПД (діалізат) – стерильний розчин, багатий на мінерали і глюкозу. Його використовують під час перитонеального діалізу. Залежно від вмісту глюкози доступні три різних за концентрацією розчини (1,5%, 2,5% і 4,5%). Глюкоза в розчині дозволяє видалити рідину з організму. Залежно від об’єму видаленої рідини пацієнту підбирають різні за концентрацією розчини. Для видалення більшої кількості рідини використовується розчин із високою концентрацією. Сьогодні використовують розчини для ПД, які містять ейкодекстрин замість глюкози. Перевага нової формули полягає в тому, що вона видаляє рідину з організму повільно. Такий розчин рекомендується хворим на діабет або пацієнтам із надмірною вагою, оскільки його використання обмежене одним циклом на день. Мішки з розчинами для ПД доступні в різних об’ємах - від 1000 мл до 2500 мл.

Які проблеми найбільш поширені при ПАПД?

Основними ускладненнями постійного амбулаторного перитонеального діалізу є:

  • Інфекції: найбільш поширеною серйозною проблемою людей на ПАПД є перитоніт - інфекція очеревини. Біль у животі, лихоманка, озноб і каламутна рідина, яка виходить із черевної порожнини - найбільш поширені симптоми перитоніту. Щоб уникнути цієї проблеми, процедуру ПАПД слід проводити із суворим дотриманням вимог асептики й запобіжних заходів. Лікування перитоніту передбачає вживання антибіотиків широкого спектру дії, посів на мікрофлору (що дозволяє зробити точний вибір антибіотика). Видалення катетера може бути необхідним деяким пацієнтам. Інфекція може також розвинутися на місці входу катетера.
  • Інші проблеми: здуття живота, ослаблення черевних м'язів, що викликає грижу, перевантаження рідиною, набряк мошонки, запори, болі в спині, поганий відтік із дренажу, витік рідини й набирання ваги є загальними проблемами пацієнтів на ПАПД.

Переваги ПАПД:

  • Менше дієтичних обмежень й обмежень щодо споживання рідини.
  • Більше свободи. Діаліз можна проводити вдома, на роботі або в дорозі. Можна робити звичайні справи під час діалізу. Пацієнт може робити ПАПД самостійно – не потрібен апарат, медичний персонал або допомога членів сім'ї.
  • Відсутній фіксований графік діалізу (три рази на тиждень) і болісні уколи голкою.
  • Кращий контроль за артеріальною гіпертензією та анемією.
  • Легше переноситься, тому що кров очищається безперервно; на відміну від гемодіалізу, ПАПД не передбачає різких коливань три рази на тиждень або дискомфорту.

Недоліки ПАПД:

  • Ризик інфікування очеревини й місця виходу катетера.
  • Людина повинна ретельно виконувати 3-5 обмінів на день, увесь рік і без вихідних. Дотримуватися всіх інструкцій та підтримувати відповідний рівень чистоти досить складно.
  • Перманентний катетер і рідина в черевній порожнині може спричинити дискомфорт, а зміни в зовнішньому вигляді можуть бути прийнятними не для всіх.
  • Глюкоза у діалізному розчині може спричинити набирання ваги й гіпертригліцеридемію.
  • Зберігати резерв порожніх мішків для ПД можу бути незручно та важко вдома.
  • Білий колір розчину при прийомі блокаторів кальцієвих каналів.

Які дієтичні зміни рекомендуються для людини на ПАПД?

  • Дієта осіб на ПАПД є дуже важливою і трохи відрізняється від дієти осіб на гемодіалізі.
  • Дієта з високим вмістом білка необхідна, щоб уникнути білкової недостатності через постійну втрату білка під час перитонеального діалізу.
  • Знизьте калорійність продуктів харчування, щоб не набирати вагу. Розчин для ПД має глюкозу, яка постійно збагачує вуглеводами людину на ПАПД.
  • Обмеження щодо споживання солі й рідини менш суворі, ніж при гемодіалізі.
  • Обмежте споживання продуктів багатих на калій і фосфор.
  • Для запобігання запорів додайте продукти, багаті на клітковину.

Коли людині на ПАПД слід звернутися до діалізної медсестри або лікаря?

Пацієнту на ПАПД слід негайно звернутися до діалізної медсестри або лікаря, якщо:

  • Біль у животі, лихоманка або озноб.
  • Рідина після ПД каламутна або містить кров.
  • Біль, гній, почервоніння, набряк або тепліша шкіра біля місця виходу катетера.
  • Потік розчину для ПД заблокований на вході або на виході з черевної порожнини або почався запор.
  • Несподівано набрали вагу, значні набряки, задишка й розвивається важка артеріальна гіпертензія (імовірно, через перевантаження рідиною).
  • Низький артеріальний тиск, зниження ваги, судоми й запаморочення (імовірно, через дефіцит рідини).