Read Online in Ukrainian
Table of Content
Передмова та Зміст
Основна інформація
Ниркова недостатність
Інші основні захворювання нирок
Дієта при захворюваннях нирок

12. Лікування хронічної хвороби нирок

Існують три види лікування хронічної хвороби нирок: терапевтичне (консервативне) лікування, діаліз або трансплантація нирки.

  • Усі пацієнти з хронічною хворобою нирок спочатку отримують консервативне лікування (лікарські препарати, дієтичні рекомендації й моніторинг).
  • Серйозні пошкодження при хронічній хворобі нирок (термінальна стадія ниркової хвороби) вимагають діалізу або трансплантації, проте не скасовують уживання більшості препаратів, що застосовували для консервативного лікування.

Консервативне лікування

Чому консервативне лікування є дуже важливим при ХХН?

Не існує як такого лікування хронічної хвороби нирок. На останній стадії ХХН потрібні діаліз або трансплантація для збереження життя. Раннє виявлення та консервативне лікування - єдиний можливий і менш витратний спосіб лікувати ХХН і відстрочити необхідність діалізу або пересадки нирки.

Чому багатьом людям з ХХН не дає позитивного результату консервативне лікування?

Найбільш ефективно починати належну терапію на ранніх стадіях ХХН (1-2 стадіях). Більшість пацієнтів почувається дуже добре на ранніх стадіях ХХН і при правильній терапії не має симптомів. Через відсутність симптомів багато пацієнтів і їхні сім'ї не визнають серйозності захворювання і припиняють приймати ліки й дотримуватися дієтичних обмежень. Припинення терапії може призвести до швидкого погіршення, ураження нирок, і за короткий час такі пацієнти можуть потребувати такого дорогого лікування, як діаліз або пересадка нирки.

Які цілі консервативного лікування при ХХН?

Хронічна хвороба нирок – це прогресивний стан, що не підлягає лікуванню. Цілі консервативної терапії:

  1. Уповільнити прогресування захворювання.
  2. Лікувати причини, що призвели до хвороби, і чинники, що спровокували її.
  3. Полегшити симптоми та лікування ускладнень хвороби.
  4. Зменшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
  5. Відтермінувати потребу в діалізі або пересадці нирки.

Які стратегії лікування на різних стадіях ХХН?

Стратегії лікування і рекомендації дії на різних стадіях хронічної хвороби нирок подано в таблиці.

Стадія

Рекомендації

Усі стадії

  • Регулярні спостереження та моніторинг
  • Зміна способу життя і загальні заходи

1

  • Діагностика/лікування, щоб уповільнити прогресування хвороби
  • Навчання пацієнтів лікуванню хвороби
  • Лікування супутніх захворювань, зниження ризику серцево-судинних захворювань

2

  • Оцінка прогресування
  • Лікування супутніх патологічних станів

3

  • Оцінка/лікування ускладнень
  • Лікування у нефролога

4

  • Навчання пацієнтів способів заміни ниркової функції
  • Підготовка до нирковозамісної терапії

5

  • Нирковозамісна терапія: діаліз чи трансплантація

 

9 етапів лікування при ХХН

1. Лікування основного захворювання

Контроль і лікування причини ХХН може вповільнити й запобігти прогресуванню хвороби:

  • Цукровий діабет й артеріальна гіпертензія.
  • Інфекція або обструкція сечовивідних шляхів.
  • Гломерулонефрит, реноваскулярні хвороби, анальгетична нефропатія тощо.

2. Стратегії для уповільнення прогресування ХХН

При хронічному захворюванні нирок важливими та ефективними заходами з уповільнення прогресування хвороби є:

  • Строгий контроль за артеріальним тиском й терапія інгібіторами АПФ або блокаторами ангіотензину II, антагоністом мінералкортикоїдних рецепторів та іНЗКТГ2.
  • Обмеження вживання білка.
  • Корекція низького гемоглобіну (анемії) препаратами заліза, вітамінів й еритропоетину.

3. Підтримувальна й і симптоматична терапія

  • Діуретики для збільшення об'єму сечі та зменшення набряків.
  • Препарати для контролю нудоти, блювання і дискомфорту в шлунку.
  • Призначення препаратів кальцію, фосфат-зв'язувальних препаратів, препаратів активної форми вітаміну D та інших для запобігання та усунення ускладнень ХХН, пов'язаних із захворюванням кісток.
  • Профілактика серцево-судинних захворювань. Почніть щоденно вживати аспірин, якщо його призначив лікар.

4. Контроль над зворотними станами

Необхідно виявити й лікувати зворотні стани, які можуть посилювати ступінь ниркової недостатності. Шляхом корекції можна поліпшити роботу нирок, а функції нирок можуть повернутися до стабільного початкового рівня. Загальні зворотні причини й стани:

  • Зменшення об'єму крові й позаклітинної рідини.
  • Ниркова недостатність через побічну дію лікарських засобів (нестероїдні протизапальні препарати – НПЗП, контрастні агенти, аміноглікозидні антибіотики).
  • Інфекція і застійна серцева недостатність.

5. Виявлення та лікування ускладнень ХХН

Ускладнення ХНН вимагають ранньої діагностики та негайного лікування. Основні ускладнення, які вимагають уваги: важкі перевантаження рідиною, високий рівень калію в крові (калій > 6,0 ммоль/л), і важкі наслідки ниркової недостатності для серця, мозку та легенів.

6. Корекція способу життя і загальні заходи

Ці заходи відіграють важливу роль у зниженні загального ризику:

  • Припинення паління.
  • Підтримка здорової ваги, регулярні заняття спортом і фізична активність.
  • Обмеження вживання алкоголю.
  • Дотримання принципу здорового харчування і зниження споживання солі.
  • Прийом запропонованих ліків. Регулювання дози препарату з урахуванням тяжкості ниркової недостатності.
  • Постійне дотримання лікування відповідно до вказівок нефролога.

7. Дієтичні обмеження

Залежно від типу і тяжкості хвороби нирок, при ХХН необхідні дієтичні обмеження (детально про них ідеться в розділі 25).

  • Сіль (натрій): Для контролю високого артеріального тиску і набряків рекомендується обмежити споживання солі. Обмеження солі передбачає: готувати їжу без солі, не додавати сіль в їжу під час прийома їжі, уникати багату на сіль їжу, таку як фаст-фуд, соління, і звести до мінімуму використання більшості консерв.
  • Споживання рідини: Зменшення об'єму сечі при ХХН пацієнта може викликати набряки, а у важких випадках навіть задишку. Так, обмежити вживання рідини рекомендують усім пацієнтам з ХХН з набряками.
  • Калій: Високий рівень калію - поширена проблема у пацієнтів з ХХН. У свою чергу, калій може чинити серйозний вплив на функцію серця. Щоб цьому запобігти, обмежують споживання продуктів, багатих на калій (наприклад, сухофруктів, соків, смаженої картоплі, апельсинів, бананів, винограду, помідорів і т. д.) відповідно до рекомендацій лікаря.
  • Білки: Пацієнти з ХХН повинні уникати продуктів з високим вмістом тваринних та морських білків, тому що їх споживання може прискорити темпи пошкодження нирок.

8. Підготовка до замісної терапії

  • Захист вен лівого передпліччя (НЕдомінантної руки), щойно встановили діагноз ХХН.
  • Бережіть і не допускайте використання вен лівого передпліччя (обраної кінцівки) для забору крові, введення ліків або крапельниць.
  • Навчання пацієнтів і членів їхніх сімей та підготовку до формування доступу варто почати за 6-12 місяців до передбачуваного часу початку гемодіалізу.
  • Призначення вакцинації від гепатиту В на ранній стадії ХХН знижує ризик інфікування гепатитом В під час діалізу або трансплантації нирки. Необхідні чотири повторні введення рекомбінантної вакцини від гепатиту В у подвійній дозі внутрішньом'язово в дельтоподібний м'яз в подвійній дозі (0, 1, 2 і 6 місяців)
  • Навчання про та планування діалізу та трансплантації нирки. Пацієнта заздалегідь скеровують у найближчий до місця проживання діалізний центр для навчання і планування початку діалізу. Однак варто розуміти й розглядати можливість превентивної (без діалізу) трансплантації нирок. Превентивна (pre-emptive) трансплантація - це пересадка донорської нирки до початку діалізу.

9. Скерування до нефролога

Людина з ХХН потребує раннього скерування до нефролога.

Раннє звернення до нефролога і навчання перед діалізом зменшують рівень захворюваності і смертності. Раннє звернення зменшує швидкість прогресування до кінцевої стадії хвороби нирок, а отже, відкладається потреба в проведенні замісної ниркової терапії.

Що найважливіше в лікуванні, аби запобігти або відтермінувати прогресування ХХН?

Хоч би якими були основні причини ХХН, строгий контроль за артеріальним тиском є найбільш важливим у лікуванні для запобігання або відтермінування прогресування ХХН. Неконтрольована артеріальна гіпертензія призводить до швидкого погіршення перебігу ХХН і таких ускладнень, як інфаркт й інсульт.

Які препарати використовуються для контролю високого артеріального тиску?

Нефролог або сімейний лікар вибере відповідні препарати для контролю високого артеріального тиску. Найчастіше використовуються препарати-інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту ("іАПФ"), блокатори рецепторів ангіотензину («БРА»), блокатори кальцієвих каналів, бета-блокатори й діуретики. Проте ці препарати слід обирати з дієвих речовин, що є дружелюбними до нирок. Найчастіше лікар призначає медикаменти за формулою БРІМОНЕЛ (БРА або ІАПФ, моксонідин, небіволол/карведилол та лерканідипін) та торасемід або іНЗКТГ2.

Інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину II рекомендуються як терапія першої лінії, які зменшують артеріальний тиск і мають додаткову спеціальну перевагу, що сповільнює прогресування ХХН, цим захищаючи нирки.

Яка мета контролю артеріального тиску при ХХН?

ХХН може викликати й посилювати гіпертонію, яка у свою чергу може сприяти прогресуванню ХХН. Тому завжди підтримуйте артеріальний тиск на рівні нижче 120-130/80 мм рт. ст.

Який найкращий спосіб для оцінки та моніторингу артеріального тиску у хворих на ХХН?

Періодичні візити до лікаря допоможуть дізнатися артеріальний тиск. Але придбання тонометра й регулярний контроль артеріального тиску вдома досі залишається кращим способом для оцінки та моніторингу артеріального тиску у хворих на ХХН. Ведіть графік артеріального тиску, що дозволить лікарю корегувати дозу і час прийому препаратів.

Як сечогінні препарати допомагають пацієнтам із ХХН?

Зниження об’єму сечі у пацієнтів з ХХН може викликати набряки і навіть задишку. Сечогінні препарати - це ліки, які допомагають збільшити об’єм сечі і зменшити набряки й задишку. Важливо, пам'ятати, що ці препарати збільшують об'єм сечі, але не поліпшують функцію нирок. Серед таких препаратів найчастіше призначають торасемід та іНЗКТГ2.

Чому при ХХН буває анемія і як її лікувати?

Коли нирки працюють добре, вони виробляють гормон еритропоетин, який стимулює кістковий мозок виробляти червоні кров'яні клітини. При ХХН зі зменшенням ниркової функції утворення еритропоетину також зменшується, що призводить до анемії.

Таблетки заліза, вітаміни і внутрішньовенні ін'єкції заліза є першими кроками для лікування анемії при ХХН. Важка анемія, або анемія, яка не піддається лікуванню, вимагає ін'єкцій синтетичного еритропоетину, який допомагає кістковому мозку виробити еритроцити. Ін'єкції еритропоетину безпечні, ефективні і є найкращим методом лікування анемії через ХХН. Переливання крові є швидким й ефективним методом корекції анемії в надзвичайних ситуаціях, але це не кращий спосіб через ризик зараження й можливих алергічних реакцій. Цільовий рівень гемоглобину у пацієнтів з ХХН 4-5 стадій зазвичай складає 110-115 г/л.

Чому анемія у хворих ХХН потребує лікування?

Еритроцити переносять кисень від легень до всіх частин тіла, кисень дає енергію для повсякденної діяльності і підтримує серце здоровим. Анемія (низький рівень гемоглобіну) у хворих з ХХН призводить до слабкості, втоми, непереносимості фізичних навантажень, задишки при фізичному навантаженні, прискореного серцебиття, втрати концентрації, непереносимості холоду і болів у грудях, а отже, вимагає раннього й відповідного лікування.